Укладання трудового договору (Arbeitsvertrag) в Німеччині є ключовим етапом для кожного працівника. Розуміння основних аспектів цього процесу допоможе уникнути непорозумінь та забезпечити захист ваших прав. У цій статті розглянемо ключові моменти, на які слід звернути увагу при підписанні трудового договору.
Види трудових договорів
Безстроковий договір (Unbefristeter Arbeitsvertrag):
Такий договір не має визначеного терміну дії та надає працівнику стабільність та захист від необґрунтованого звільнення.
Строковий договір (Befristeter Arbeitsvertrag):
Має чітко визначений термін дії. Важливо знати, що строкові договори згідно із Teilzeit- und Befristungsgesetz (TzBfG) можуть бути продовжені лише обмежену кількість разів:
- Без обґрунтування (тобто без особливих причин) строковий договір може бути укладений максимум на 2 роки та продовжений не більше 3 разів.
- Якщо є обґрунтована причина (наприклад, заміна працівника у відпустці по догляду за дитиною), обмежень щодо кількості продовжень немає.
Якщо строковий договір перевищує дозволені межі або продовжується без законних підстав, він автоматично стає безстроковим.
Тарифний договір (Tarifvertrag): Це колективний договір між роботодавцем або об’єднанням роботодавців та профспілкою. В ньому встановлені основні умови праці, зокрема робочий час, рівень заробітної плати та інші важливі аспекти зайнятості для працівників певного підприємства або галузі, наприклад, металургійної, електротехнічної чи хімічної промисловості. Як правило, умови, закріплені в таких договорах, є більш вигідними порівняно з тими, що діють на аналогічних підприємствах без тарифної угоди.
Види зайнятості та їх особливості
Повна зайнятість (Vollzeit):
Стандартна форма зайнятості, яка передбачає робочий тиждень тривалістю близько 40 годин. Працівники з повною зайнятістю мають право на мінімум 20 днів оплачуваної відпустки на рік, якщо вони працюють 5 днів на тиждень (або 24 дні при 6-денному робочому тижні). Проте зазвичай компанії надають 25-30 днів відпустки.
❗Важливо
Формула розрахунку мінімальної відпустки: (24 ÷ 6) × кількість робочих днів на тиждень = мінімальна кількість днів відпустки на рік.
🔹 24 – це мінімальна відпустка за законом при 6-денному робочому тижні
🔹 6 – стандартна кількість робочих днів на тиждень за законом
🔹 Робочі дні на тиждень – скільки днів ви реально працюєтеПриклад для 5-денного тижня: (24 ÷ 6) × 5 = 20 днів відпустки на рік
Неповна зайнятість (Teilzeit):
Працівник працює менше стандартного робочого часу, наприклад, 20 або 30 годин на тиждень. Відпустка та соціальні виплати зазвичай розраховуються пропорційно відпрацьованому часу.
❗Важливо
З 1 січня 2025 року загальна мінімальна заробітна плата становить 12,82 євро брутто за годину. За 40-годинного робочого тижня валовий (брутто) заробіток при мінімальній зарплаті становить близько 2220 євро на місяць.
Міні-джоб (Minijob):
Це форма зайнятості з обмеженим доходом, який не перевищує 556 євро брутто на місяць (станом на 2025 рік).
Основні особливості:
- працівник не сплачує податки та соціальні внески;
- роботодавець сплачує фіксовані внески до системи соціального страхування;
- працівник має такі ж права, як і інші робітники: лікарняний, відпустка, страхові виплати.
❗Важливо
🔹 Можна мати два міні-джоби, але тільки якщо їхній загальний дохід не перевищує 556 євро на місяць (станом на 2025 рік).
🔹 Якщо обидва Minijob приносять по 556 євро, це не дозволено — така комбінація автоматично переходить у статус звичайної зайнятості з обов’язковими податками та соціальними внесками.
🔹 Якщо у вас вже є основна робота, можна мати лише один Minijob без оподаткування.
Міді-джоб (Midijob):
Для працівників із заробітком між 556 та 2000 євро брутто на місяць. Робітники мідіджобів сплачують знижені внески на соціальне страхування, отримуючи при цьому більший захист, ніж у випадку міні-джобу. Працівники міді-джобу також отримують відпустку, лікарняні та інші соціальні виплати на тих самих умовах, що й працівники з повною зайнятістю.
Випробувальний термін (Probezeit)
Випробувальний термін – це період, який встановлюється при прийомі на нову роботу та дозволяє роботодавцю й працівнику оцінити відповідність один одному. Протягом цього часу працівник отримує заробітну плату на загальних умовах. Тривалість випробувального періоду зазначена в трудовому договорі та не може перевищувати шість місяців.
В період випробувального терміну не діють загальні правила щодо захисту від звільнення (§1 Kündigungsschutzgesetz).
❗Важливо
Укладання трудового договору без випробувального терміну не дає більшого захисту від звільнення — законний захист починає діяти лише після шести місяців роботи.
Протягом випробувального терміну як працівник, так й роботодавець можуть розірвати трудовий договір без пояснення причин. У такому разі строк повідомлення про звільнення становить два тижні, хоча в деяких випадках (залежно від колективного договору) він може бути ще коротшим.
Лікарняний (Krankmeldung)
У разі хвороби працівник зобов’язаний негайно повідомити роботодавця. Якщо відсутність триває більше трьох днів, необхідно надати медичну довідку про непрацездатність. Деякі роботодавці можуть вимагати таку довідку з першого дня хвороби, але це має бути зазначено в трудовому договорі або внутрішніх правилах компанії.
❗Важливо
Якщо працівник не може працювати через непрацездатність, спричинену хворобою не з його вини, він має право на продовження виплати заробітної плати роботодавцем до шести тижнів (Lohnfortzahlung im Krankheitsfall).
Починаючи з сьомого тижня, якщо працівник і далі хворіє, відповідальність переходить до медичної страхової компанії (Krankenkasse), яка виплачує лікарняні – Krankengeld.
🔹 Krankengeld становить приблизно 70% від останньої брутто-зарплати, але не більше ніж 90% від чистої заробітної плати (нетто), і також має максимальну межу (близько 116,38 € на день у 2025 році).
🔹 Виплати тривають максимум 78 тижнів протягом 3 років для тієї самої хвороби.
Робота за сумісництвом (Nebentätigkeit)
Робота за сумісництвом дозволена, якщо загальна тривалість робочого дня не перевищує 10 годин. Також вона не повинна завдавати шкоди основному роботодавцю, знижувати продуктивність праці або створювати конфлікт інтересів. Варто зазначити, що друга робота повинна бути максимально віддаленою за сферою діяльності від основної. Перед тим як розпочати підробіток, необхідно погодити його з роботодавцем. У деяких випадках дозвіл може бути прописаний або обмежений у трудовому договорі.
❗Важливо
🔹 Максимальна тривалість робочого дня — 8 годин. Її можна продовжити до 10 годин, але лише якщо в середньому за 6 місяців (або 24 тижні) ви не працюєте більше 8 годин на день.
🔹 Після кожного робочого дня має бути щонайменше 11 годин відпочинку — без роботи.
🔹 Під час відпустки не можна підробляти, якщо це суперечить меті відпустки — тобто відпочинку.
🔹 Працювати під час лікарняного заборонено. Якщо роботодавець дізнається, що ви працюєте, коли офіційно хворієте — це може стати причиною негайного звільнення.
🔹 “Чорна” (незадекларована) робота заборонена і має серйозні юридичні наслідки — як для працівника, так і для роботодавця.
Звільнення (Kündigung)
Строки повідомлення про звільнення залежать від тривалості трудових відносин. Згідно з § 622 Громадянського кодексу Німеччини (BGB), базовий строк становить чотири тижні до 15-го або кінця календарного місяця. Але іноді це може бути і три місяці.
Якщо працівник сам вирішує звільнитись, роботодавець не може цьому завадити після дотримання строку повідомлення про звільнення, зазначеного в контракті. Але якщо ініціатором звільнення є роботодавець, ситуація значно складніша. Щоб звільнити працівника, компанія повинна надати чітке та письмове обґрунтування, а також дати підлеглому шанс виправити недоліки в роботі. Працівник, у свою чергу, має право оскаржити звільнення протягом двох тижнів після отримання повідомлення.
❗Важливо
Якщо ви звільнилися без поважної причини, Agentur für Arbeit може призначити Sperrzeit і заблокувати виплати ALG I на 12 тижнів.
Вагомі причини можуть бути:
🔹 Токсична робоча атмосфера (буллінг, мобінг, харасмент);
🔹 Невиплата зарплати;
🔹 Переїзд до партнера чи сімейні обставини;
🔹 Погіршення здоров’я через роботу (з довідкою від лікаря).Arbeitslosengeld (ALG I) можна отримати, якщо протягом останніх 12 місяців сплачувалися внески до страхування на випадок безробіття, інакше працівник переходить під опіку Jobcenter.
Якщо звільнення було без поважної причини, Jobcenter може застосувати Sanktionen і зменшити виплати Bürgergeld на 30% терміном від 1 до 3 місяців.
Як висновок, ринок праці в Німеччині має чіткі правила та механізми захисту працівників. Існують різні форми зайнятості, які дозволяють гнучко поєднувати приватне та професійне життя. Мінімальна заробітна плата та соціальні гарантії забезпечують гідні умови праці навіть для працівників із частковою зайнятістю.. Загалом, система трудових відносин у Німеччині орієнтована на баланс інтересів працівників та роботодавців.
Хочете бути в курсі всіх подій?