А Ви вже запитували себе, чому до вартості купленої пляшки води на касі в супермаркеті додають ще кілька центів?
Справа в понятті “Pfand”. Саме слово das Pfand означає німецькою – “застава”; однак у повсякденному житті найчастіше використовується в досить вузькому значенні – певна грошова застава за тару, вже включена у вартість покупки, яку можна повернути, віддавши свою порожню пляшку назад в магазин.
Вартість застави за пляшку залежить від типу тари, від 8 центів за пивну скляну пляшку до 25 центів за пластикову.
Pfand береться не за кожну пляшку. Щоб зрозуміти, чи можна отримати заставу назад, потрібно знайти спеціальний значок або напис на пляшці.
Де можна здати Pfand?
Майже в кожному супермаркеті встановлено автомат із приймання використаних пляшок. Опустивши в нього вже непотрібну вам порожню тару, ви отримуєте чек, який можна перевести в готівку на касі або включити у вартість покупок як знижку. Для того, щоб пляшка була прийнята автоматично, необхідно дотриматись важливої умови – на ній обов’язково має бути етикетка, за якою може бути пізнаний тип тари. Також деякі магазини приймають тільки тару від тих напоїв, які вони самі продають.
Якщо на пляшці або банці відповідного значка немає, то здати Pfand не вийде і тару потрібно утилізувати у сміттєвий бак.
Загалом розрізняють дві системи, що визначають подальшу долю Pfandflaschen – так звані Einwegpfand та Mehrwegpfand. Згідно з системою Einwegpfand, тара йде на перероблювання, а Mehrwegpfand – повторно використовується. Залежно від тієї чи іншої системи, розмір «пляшкової застави» може змінюватися.
До речі, Pfand як застава використовується в багатьох місцях, наприклад, на різдвяних ярмарках за кухоль при покупці глінтвейну та інших напоїв, що зігрівають, або у вуличних кафе, звідки дуже легко забрати посуд, але нікому особливо не хочеться, адже «за нього вже заплачено».