Перейти до вмісту

⚡️ Збір гуманітарної допомоги сумісний із фондом WORLD OF LOVE Читати докладніше

SHO територія краси у Берліні

SHO територія краси у Берліні

“Слово оренда автоматично запускає в моїй голові розумовий процес. Тому, коли я в черговий раз пройшла повз цієї вивіски, всередині щось наче перемкнулось ” – каже Олена, що попри багато нюансів системи відкрила перукарню у Берліні. 

 

Олена із Запоріжжя, що до війни мала мережу салонів краси, була викладачем у школі перукарського мистецтва, як і багато біженців опинилась після 24 лютого 2022 року в абсолютно розгубленому стані. Та попри всі непорозумілості та складності, їй досить швидко вдалося облаштувати куточок краси в центрі Берліна. І тепер всі мають можливість відвідати перукарню “SHO”, яку заснувала Олена. Що та як привело її до цієї ідеї, які складності були на її шляху, та які плани в неї на майбутнє, розкриваємо в інтерв’ю. 

 

 Розкажи коротко про свій приїзд у Німеччину? Коли та із ким ти прибула?

  • Пам’ятаю як тримала в одній руці невелику валізу, а і в іншій руку доньки. Потім цей евакуаційний потяг до Перемишля із 18ю людьми в купе, доба на кордоні. Все як в тумані. Бо повна паніка була в мене, як і у всіх людей навколо. Їхати довелось в Берлін, бо у моєї подруги, що давно тут, в Запоріжжі були старенькі батьки. Так я перевезла їх сюди і залишились тут сама із донькою. 

 

Пригадай свої перші враження від життя тут? Що було найважчим? В чому були труднощі?

  • Взагалі сильного дискомфорту я не відчувала. Бо мені комфортно знаходитись у Європі. Плюс я бачила та відчувала підтримку німців, що дуже полегшувало існування. Але трошки напружував інший менталітет. Я довго не могла зрозуміти, чому якісь дрібні питання тут вирішуються довго та складно.

 

Чи розглядала ти себе тут як спеціаліста, яким була в Україні? Чи зрозуміла, що будеш шукати новий шлях?

  • Все моє життя крутиться навколо перукарської справи. Як із 18 років почала працювати, так і далі розвивалась: викладання, потім бізнес. Але ця діяльність, це моє: покликання, пристрасть, все. Тому я точно розуміла, що не маю ні часу, ані ресурсу щось нове вивчати. Та й навіщо? І так стрес такий для організму. 

 

То ти пішла працювати, я правильно розумію? 

  • Так. Ще у Перемишлі мені пощастило познайомитись із волонтером на ім’я Лотар, що відіграв в моєму житті велику роль. Він знайшов для нас житло (німецька родина Діна та Ральф рік нам дозволили жити бескоштовно), та допоміг мені знайти роботу. Тому вже в квітні 2022 я працювала в елітному салоні краси Берліна. Німецької звісно не було, але я добре спілкуюсь англійською та гарний спеціаліст. Мене дуже швидко та охоче запросили працювати. 

 

Як довго ти пропрацювала там, та що тобі це дало?

  • Працювати було дуже важко. Бо навантаження там були титанічні. Просто 8 годин без перерви на ногах: стрижки, фарбування, укладки… Я ледь трималася, чесно. Я не звикла так працювати. І через пів року я не витримала і звільнилася. Але цей досвід мені дав розуміння: що є попит, є ніша, я усвідомила які потреби та запити у клієнтів,  я тепер знаю як це може тут відбуватися, які є нюанси. 

 

Що було першим поштовхом для тебе, щоб відкрити все ж таки свій власний салон краси?

  • Я кожен день ходила із роботи додому повз це і сусіднє приміщення із написом “zu vermieten” (оренда). А оскільки я довгий час вже займаюсь бізнесом, то для мене слово “оренда” вже автоматично запускає в голові розумовий процес: “так, що із цим можна зробити”. І ось одного дня, коли я виснажена проходила тут, щось прям смикнуло. То я записала номер телефону. І наступного дня за допомогою знайомого, бо німецької не було, зателефонувала із приводу умов та вартості приміщення. 

 

В тебе така цікава назва SHO? Чому саме “шо”? 

  • Мені хотілось чогось нашого українського. Коли українець читає SHO, то він такий “Шо? а шо воно тут таке цікаве?” Але і для місцевих назва здається зачіпляючою, цікавою. 

 

А хто в тебе наразі клієнти? Українці тільки? 

  • Ні, 70 на 30 приблизно. Німці по-трошку приходять. Їм подобається сервіс та рівень моїх послуг. Є вже декілька постійних клієнтів. 

 

Що мотивувало до дій? Що та хто можливо допоміг?

  • Моє щире бажання було завжди найкращим мотиватором. А допомога мені якось із перших днів приходила легко, та як то кажуть “нізвідки”. Домовитись за приміщення, наприклад,  допомогла німецька родина, у квартирі якої ми жили. Наразі моя головна опора, підтримка та допомога – моя донька. 

Які перепони були на шляху? Чи був страх, невпевненність, бажання припинити? Як ти із цим впоралась?

  • Що мені дуже незрозуміло, і на мій погляд це величезна перепона для всіх ремісничих професій, це те, що тут для цього вимагається обов’язкова спеціальна освіта. При цьому ще й довга (до 3х років). Тому перепоною було банально довести, що я перукар-помічник хоча б. А вже щоб бути майстром, мені треба було скласти іспит. Бо інакше я не маю права засновувати власний салон. Іноді все скидалося на замкнене коло, та хотілось плакати. Але я вихажувала та відписувала купу листів у всі можливі інстанції, щоб тільки все вийшло. Бажання припинити не було ніколи. Адже я часто обертаюсь назад і дивлюсь, який шлях вже пройдено. То я кажу собі: ”ну, і куди вже назад?”

 

Твоє побажання або наставлення до біженців з України, які наразі у розгубленому стані та не можуть знайти себе? 

  • Треба знайти точку опору. Перш за все треба розібратися в собі та зрозуміти чого ти хочеш. Далі розставити пріоритети та слідувати ним. Бо якщо немає розуміння, цілі, того, чого хочеться на виході, то нічого й не вийде. За руку вас ніхто не підведе та не скаже, що ось тут і тут тобі буде добре, розвивайся. Треба слухати себе. А систему, бюрократію та правила боятись не слід. З кожного правила завжди існує винятки. Діяти і все буде вдаватись.

 

Як ти бачиш себе надалі тут у Німеччині?

  • Я людина світу і не ставлю собі жодних якорів. Але я також хотіла би полегшити життя українцям. І я маю намір відкрити школу із навчання перукарській справі. В мене великий досвід у викладанні і мені це приносить не аби яке задоволення. Але для цього мені самій ще треба здати іспит, щоб мати на це право. Також я покладаю великі надії на розвиток цього салону, щоб тут працювали українці. Та можливо інших місць для створення краси, та й не тільки у Німеччині. 

Ми щиро дякуємо Олені за інтерв’ю. Бажаємо подальшого розвитку, натхнення та успіху. Олена охоче погодилась залишити свої контакти. Тому за бажанням із нею можна зв’язатися в інстаграм, фейсбук або відвідати сайт. Окрім цього зазначаємо, що наразі салон SHO запрошує на роботу кваліфікаваних перукарів та колористів.