Звідки взявся каррі-вурст і чому німці так люблять ковбасні вироби? Де найдешевша свинина в Європі? Сосиска на рок-сцені. Про що співає рок-співак Герберт Грйонемайер? Про це та багато іншого поговоримо у сьогодняшній статті.
Що є м’ясні вироби для німців
Якщо Ви раптом дивилися навчальний серіал з німецької “Екстра” , там є один красномовний епізод. Цей ситком чимось схожий на “Друзів” – легкий, веселий, молодіжний, але разом з тим дає можливість не напружено тренувати просту німецьку, приблизно рівня А2-В1. Головний герой Сем, який приїхав з Америки в Берлін вивчати німецьку, все переплутав. Типу Ich bin America , ich komme aus Sem. Сміх за кадром. І от після чисельних факапів американець Сем стоїть посеред вітальні з яскравою білявкою, господинею дому. Німкеня Заша не двозмістовно опускаючи довгі вії і мало не з’їдаючи симпатичного Сема очима запитує: “Ти голодний? Тоді може… карі-вурст?”. І симпатяга Сем згоден на все, хоч і не знає що воно таке. Він гордо піднімає голову і промовляє: ” А що, можна і карі-вурст”. Сміх за кадром!
Цей епізод показовий тим, що ще раз підкреслює відому любов німців до ковбаси і м’ясних виробів. Карі-вурст – так само є символом Німеччині, як Брандербургські ворота та дволапі ведмеді. У ФРН виготовляють більше півтори тисячі видів м’ясних продуктів – ковбас, сардельок та сосисок. За офіційною статистикою, німці з’їдають 60 кілограмів м’ясних продуктів на людину. А це вдвічі більше, ніж в середньому по всьому світі. В цьому плані вони схожі на нас, українців. Ми теж любимо смачненьку в ковбаску. Але в Україні (статистика до війни) ми з’їдали лише 48 кілограмів на людину.
Експерти стверджують, що м’ясо в Німеччині значно дешевше, ніж в інших країнах Європи та світу. А якість продукції контролюють відразу декілька структур: Федеральне Міністерство Захисту прав споживачів, Федеральний Інститут аналізів та ризиків та численні регіональні установи. Обов’язковий контроль м’яса є на скотобойнях, його здійснюють ветеринари. Наступний етап перевірки відбувається в холодильних камерах та переробних цехах.
Треба сказати, що м’ясна індустрія – важлива складова галузь економіки ФРН. У 2018 році оборот 25-ти найбільших німецьких виробників склав 27 млн.євро. А сама Німеччина вважається найбільшим виробником свинини в Європі. Щоправда, тут на відміну від Скандинавії та Франції, де вимоги до вирощування свинини суворіші, в Німеччині дозволяється вирощувати свиней у тісних приміщеннях та давати їм антибіотики. Але про це обов’язково має бути написано на упаковці.
Історія становлення любові до каррі-вурст
Отож, до ковбаси німці відчувають особливу пристрасть. А з чого все почалося? Як розповідає легенда, сосиски з приправою каррі винайшла жителька Берліна Герта Хойвер в кінці 1940-х. Після Другої Світової війни вона тримала невелику харчевню в Шарлотенбурзі. На той час це була територія британського сектора впливу. Браві британці хотіли випити, вони приходили до Хойтер і міняли свої продукти на алкоголь. Якогось дня через такий солдатський бартер в неї опинилась індійська приправа каррі та кетчуп. За іншою версією, це була томатна паста або вустерширський соус. Сьогодні це вже не важливо, а важливо те, що з цих продуктів Герта приготувала пікантний соус і подала його зі смаженими свинячими сосисками. Так і народився карі-вурст! Навіть відома точна дата. Це сталося 4 вересня 1949 року в Берліні.
Герта Хойвер виявилася фрау не тільки винахідливою, але й кмітливою. У 1959 вона оформила патент на свій фірмовий соус. Тоді його називали Chillup – від слів Chili (перець чилі або соус с перцем чіли) та Ketchup. Кажуть, що за хороших часів Хойвер продавала до 10 тисяч порцій на день. З тих пір почалася тріумфальна хода карі-вурст по всій Німеччині.
Вже в 1950-х у Західному Берліні з’явилися такі кіоски, де продавали каррі-сосиски. Навіть Берлінська стіна не змогла стати на заваді розповсюдження пікантних сосисок! Достеменно відомо, що у 1960-му році каррі-вурст стали продавати в харчевні Konnopke’s Imbiß Східного Берліну. Щоправда у жителів ДДР не було західного кетчупу. Але його з успіхом замінювали томатною пастою зі спеціями. І зрозуміло, жителі східної частини країни так само полюбили нову страву.
Згодом країну охопила каррі-вурстерна лихоманка. Про сосиски писали, робили театральні постановки та знімали фільми. Вже 1993-го письменник Уве Тімм вигадав свою версію народження знаменитого рецепту і виклав її в новелі “Die Entdeckung der Currywurst”. А німецький музикант Герберт Грйонемар у 1982 році випустив навіть пісню! Саме так, пісню про сосиску, як би це не було смішно! У сінглі під назвою “Currywurst”, ліричний герой запевняє: смачнішого і ситнішого делікатесу на світі просто не знайти.
Майже 10 років в Берліні функціонував Музей каррі-вурст. (Deutsches Currywurst Museum), а закусочна Герти Хойвер в Шарлотенбурзі пропрацювала аж до 3 липня 1999 року.
Розуміючи таку шалену любов німців до сосисок, зрозуміло, чому ковбасна тема знайшла відображення у німецькій лексиці. В Німеччині є близько двох десятків ідіом, пов’язаних з м’ясною продукцією. А про ідіоми з ковбасками ми розкажемо в нашій наступній статті.